Хорошим вчителям моїм

Автор: nvk3.

( 3 Голоси(ів) ) 

Багато є професій і посад,

Де шанибільше, й статкинемалі. 

Та ми обрали школу, бо у нас

Тодібулитакіучителі. 

Пливли роки, мінялось все довкола,

Політикихиталивісьземлі…

Незміннимилишались правда й школа,

 Бо в нас булитакіучителі.

Ми їхнючесність брали за мету, 

Вимогливість вела в рутинніймлі.

Нелегко хлібучительськийдається,

 Проблеми день у день і немалі…

Заплачесерце й зновузасміється — 

Бо в нас булитакіучителі.

Ми долідякуємо, щови нам віддавали

і ерудицію, і теплоту душі.

Такими професійними ми стали,

бо в нас булитакіучителі!

 

У кожного з нас в пам’яті своя шкільна стежина. Проходять роки, і вона стає великою дорогою довжиною в життя. І дуже важливо, хто йде поряд, хто відкриває людині вікно в цей дивовижний світ. Які ж почуття переповнюють дитячі щирі душі, коли вони чекають свого вчителя: страх чи цікавість, захоплення чи невпевненість?!…

 

Та коли у клас входили Андрушкевич Богдана Петрівна, Лисюк Ольга Петрівна та Лубкович Валентина Веніамінівна, щирі і людяні, коли звучали їх мудрі, з суто англійським гумором слова, дитячі хвилювання зникали, з’являвся у душах спокій, впевненість і довіра до педагогів. 

 Як же швидко летить час! Здається, зовсім недавно вони прийшла до ЗОШ №6 у ролі вчителів. В очах – вогонь, у душі – любов до дітей і бажання працювати.

 Які ж вони сьогодні?! Успішні особистості, в яких відчувається сила волі і душа, одні з найкращих педагогів міста, воістину обдаровані  і надзвичайно хороші люди. 

Усе це сприяло тому, що їх учні стали сумлінними і дисциплінованими, а вони робили усе, щоб уроки не були нудними. Ці талановиті вчителі добре знали, що душі вихованців просто так не відкриваються. Їхню любов, відданість треба завоювати. 

Їх уроки – це уроки педагогічної краси. Коли викладаєш свій предмет не один десяток років, здається, знаєш все до найменших дрібниць. Щирість, доброзичливість, повага до дітей, готовність їм допомогти у будь-яку хвилину – це ті риси, які допомагали їм знаходити шлях до серця учня, давали змогу заглянути у внутрішній світ дитини. Вони навчали, що головне – не оцінка “заради оцінки”, а міцні знання й переконання мають бути усвідомлені кожним, і якщо дотримуватимешся цього правила – ніколи не завиниш перед власною совістю, досягнеш поставленої мети.

Ці усміхнені оптимістичні обличчя стали рідними для багатьох з нас. Роки не мають влади над цими чарівними дамами, і вони зараз більше часу приділяють своїм сім’ям та самим собі, заслуживши у держави відпочинок на пенсії.

Не зли других і сам не злись…Такими словами починався поетичний експромт на аркуші паперу, який завжди знаходився на видному місці і кожен, хто заходив по справах у приміщення кафедри знав, що тут панує мир і доброта. Зараз цього аркуша немає , тому що толерантний  стиль спілкування з колегами та учнями-це наша родзинка.

 А.В.Дрозд і Бажанова Т.М. не так давно працюють у нашому закладі , але вже зараз у їхньому ставленні до роботи можна побачити їх наставника- Лубкович Валентину Веніамінівну. «Горить» на роботі і І.В.Тернавська  - учениця Богдани Петрівни. Вчитель передав у спадок своїй учениці величезну працьовитість, упевненість у своїх знаннях та почуття відповідальності. Гострий розум, невгамовне бажання пошуку істини та ще гостріше почуття справедливості передала своїм тепер вже колегам Г.Л.Горох, І.Б.Лисенко та А.І. Сірській Ольга Петрівна. Звичайно, характери у всіх різні, але завдання одне - вчити дітей не загубитися в світі перешкод та бурхливих змін, спираючись на знання та власні вміння.

Багато хорошого можуть сказати своїм вчителям і батьки наших учнів, випускники Волочиського НВК різних років. Кожного разу при частих зустрічах ми дякуємо нашим вчителям і радіємо, що вони у нас є.

                                                                                                                   Сірська Альона Іванівна