КАРПАТИ – НЕЗАБУТНЯ ПОДОРОЖ

Автор: Наталія Іванівна Глуговська.

( 1 Голос ) 

         Краса України захоплює наш клас уже давно. Нам хочеться побувати у кожному її куточку і дізнатись його історію, збагнути красу кожного пам’ятника, довідатись багато нового, побачити більше пам’яток архітектури, побувати у всіх замках України та відчути себе справжнім козаком; побачити зброю та доспіхи, якими захищали рідну землю; пізнати її красу в різних місцях, відчинити двері всіх музеїв;гуляти вулицями старого Львова та сучасного Києва; блукати лісами та гуляти парками, плавати в могутньому Дніпрі; співати пісні на Говерлі та просто мовчки милуватись Україною!

          13-14 вересня ми з класом та іншими учнями нашої школи вирушили у Карпати. Приїхавши, ми одразу вирушили у надзвичайно красиве місто Коломия, в якому відвідали давно омріяний музей Писанки. До речі, цей коломийський пам’ятник є найбільшою писанкою у світі. Ми побачили дуже багато гарних писанок, з різною символікою, поєднанням всіляких кольорів, розмірів та узорів. Всі так захопились писанками, що час для нас минув непомітно, але купити сувеніри не забув ніхто. Пізніше ми відвідали краєзнавчий музей та побували у парку кам’яних скульптур.

         Дуже стомлені всі відправились у село Микуличин, де і знаходився наш гостинний двір. Це був невеликий двохповерховий будиночок із затишними кімнатами всередині, невеличкою кухнею та досить гарним подвір’ям. На території була їдальня у якій смачно готували гуцульські страви. Також були дерев’яні каруселі, стіл для тенісу та альтанка. Трохи відпочивши та перекусивши, ми вирушили на полонину. Попереду нас чекали незабутні враження та море позитиву. Ми катались по полонинах на військових автомобілях без даху. Це місце сподобалась всім найбільше. Потім ми скуштували справжню бринзу і після того піднімались на гору Маковиця (1050м. над рівнем моря), з якої ми побачили всю красу Карпат. Під враження побаченого ми гуртом заспівали гімн України. Приїхавши у будинок після захоплюючої подорожі, ми ще багато часу проводили разом, знайомились, фотографувались та, повечерявши, втомлені лягли спати.

         Другого дня, сповнені сил, ми смачно поснідали, бо знали, що попереду багато цікавого. Потім ми поїхали у Буковель, де привабила нас канатна дорога. Ми давно чекали, щоб покататись на ній і от - наша мрія збулася. Це було весело, цікаво та, деколи, навіть страшно. Опинившись зверху, ми прослухали гру на трембіті старого гуцула.

         Після того, поївши смачного морозива та нагулявшись вдосталь, наш автобус вирушив на скелі Олекси Довбуша. Тут ми поринули в історію. Природа довкола чарувала нас, а з кожним кроком ми дізнавались все більше і більше. Нарешті ми, дісталися вершини. Ми вилізли на скелі і довго милувались краєвидом.

         Але наша подорож підходить до кінця. І останнім нашим маршрутом було м. Яремче. Спершу, ми побачили красивий водоспад, а потім відвідали місцевий ринок. Його краса нас здивувала . Різновиди українського одягу, атрибутів, магнітів, виробів із скла, дерева, глини, прикрас, ляльок, книжок, головних уборів, шкільного приладдя в українському стилі та багато різних цікавих речей. Ми із задоволенням придбали собі сувеніри, які назавжди залишать Карпати у наших серцях.

         Ось і закінчилась наша подорож. Ми щиро вдячні Вікторії Аркадіївні та Юлії Григорівні, за те, що влаштували нам такий відпочинок, що стали нашими помічниками та порадниками. Дякуємо, що створили для нас найкращі умови та ставились, як до рідних. Ми ніколи не забудемо Карпат, цих веселих днів, і нашого доброго водія Олега Валерійовича. Ми надіємось, що таких подорожей буде багато, адже ніколи не пізно вивчати щось нове для себе. Бо ми – діти України, ми повинні її любити, цінувати і піклуватись про її красу!

 

Виконала:

учениця 8-В класу

Волочиського НВК

Альохіна Анастасія