Інклюзивна освіта - на часі

Автор: nvk3.

( 9 Голоси(ів) ) 

Один із пріоритетів нової української школи відповідно до зобов’язань перед європейською спільнотою – запровадження інклюзивної освіти. Потрібно зазначити, що Хмельницька область однією з перших долучилася до проекту «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації».

Ось і у нашому навчально – виховному закладі організовано такий вид навчання для дітей, які цього потребують.

 

У 8 – г класі навчається Лавренчук Назар. Восьмикласники доброзичливо прийняли його у свою дружну сім’ю. З увагою і постійним піклуванням ставляться до нього всі педагоги, які працюють у цьому класі. Навчання хлопчика проводиться за спеціальною програмою під керівництвом адміністрації комплексу, вчителя – асистента, психологів школи.

Назарчик – дійсно «особлива дитина», але визначення «особлива»  більше характеризує його не як учня з особливими потребами, а як творчу натуру, як особистість, обдаровану від природи різними талантами.

Я навчаю Назарія зарубіжної літератури. Хлопчик любить цей предмет. На уроці уважний, активний під час евристичних бесід, жвавий учасник різноманітних літературних ігор, часом пропонує свої варіанти проведення окремих етапів уроку.

Назар пише власні твори. Спочатку це були казкові оповідання, у яких він розповідав про неймовірні пригоди незвичайних персонажів. Тепер він все частіше звертається до поезії, пише свої вірші.

Пригадується один цікавий момент з його біографії. У попередньому класі під час вивчення роману Вальтера Скотта «Айвенго» учні отримали домашнє завдання  - створити герб своєї сім’ї.  Назар одним з перших виконав це завдання, прокоментувавши свій твір словами: «Буду радий познайомити вас із гербом нашої сім’ї. На ньому зображений кухонний ковпак, тому що моя мама займається випічкою. Важливим предметом для моєї сім’ї є гайковий ключ,  адже тато працює на машинобудівному заводі і кожного дня тримає цей ключ у своїх працьовитих руках.  Щодо мене, то я люблю писати різні твори, в тому числі і вірші, тому й намалював на гербі  аркуш пергаменту і перо. Хоча у членів моєї сім’ї різне хобі, проте всіх нас об’єднує любов до своєї країни. І це підкреслює герб моєї держави, який я теж зобразив на цьому малюнку».

Ось такий наш Назар! Відчувається, що хлопчик органічно влився у нашу велику шкільну родину, почуває себе комфортно, має шкільних друзів, навчається з радістю і задоволенням.

Щасти тобі, Назарчику, у здійсненні всіх твоїх мрій і на всіх життєвих дорогах!

Майборода Н.А. – вчитель

зарубіжної літератури